Строковий ринок

Строковий ринок – це ринок, на якому відбувається укладення строкових контрактів (форварди, ф’ючерси, опціони, свопи); це сукупність всіх видів операцій, реалізація яких проводиться після закінчення певного терміну.

Строковий ринок у всьому світі є одним з найпривабливіших для усіх категорій інвесторів від інституційних до приватних. Невипадково обороти біржових торгів за строковими контрактами, як правило, в десятки разів перевищують обороти на ринку базисного активу.

Переваги строкового ринку – широкі можливості ринку похідних інструментів для інвесторів, що переслідують зовсім різні цілі на фінансовому ринку. Крім того, операції на терміновому ринку є більш вигідними порівняно з операціями на ринку базисного активу. Це пов‘язано не лише з “ефектом плеча”, але і з відсутністю транзакційних витрат, що виникають при проведенні операцій на ринку базисного активу.

Як відомо, у світі існує безліч ринків та їх класифікацій. У фінансовому світі ринки прийнято ділити на спотові (spot markets) і строкові (time markets).

Спотовий або касовий ринок – це ринок готівкових угод (spot deals). Ціну, що складається на цьому ринку, називають спотовою або касовою. При укладанні угоди на цьому ринку, права на її предмет переходять миттєво. При цьому здійснюється одночасна, практично негайна оплата і постачання предмета угоди. Звичайно, слово «негайна» не варто розуміти буквально. На взаєморозрахунки зазвичай відводиться 2-3 дні.

А строковий ринок – це ринок, на якому укладаються строкові угоди. Строковою угодою буде договір між контрагентами про майбутню поставку предмета контракту на умовах, що обговорюються в момент укладання такої угоди. Прийнято вважати строковими такі операції, по яким розрахунки проводяться за період часу, що перевищує два дні від поточної дати. Крім базисного активу, для строкового інструменту визначаються обсяг, дата виконання і ціна виконання.

На ринку строкових операцій розрізняють:
ринок форвардних угод;
ринок угод «своп»;
ринок ф’ючерсних контрактів;
ринок опціонів.

Своп є угодою про обмін активів, процентних виплат, процентних ставок або інших характеристик, вказаних в угоді, з метою оптимізації структури капіталу компанії і отримання додаткового доходу.

Ф’ючерсний контракт — стандартний документ, який засвідчує зобов’язання придбати (продати) цінні папери, (можливо ще не виготовлені) товари або кошти у визначений час та на визначених умовах у майбутньому, з фіксацією цін на момент виконання зобов’язань сторонами контракту. При цьому будь-яка сторона Ф. к. має право відмовитися від його виконання винятково за наявності згоди іншої сторони контракту або у випадках, визначених цивільним законодавством. Покупець Ф. к. має право продати такий контракт протягом строку його дії іншим особам без погодження умов такого продажу з продавцем контракту.

Опціо — стандартний документ, який засвідчує право придбати або продати цінні папери (товари, кошти) на визначених умовах у майбутньому, з фіксацією ціни на час укладення такого опціону або на час такого придбання за рішенням сторін контракту. Продавець опціону (емітент) несе безумовне та безвідкличне зобов’язання щодо придбання/продажу цінних паперів (товарів, коштів) на умовах укладеного опціонного контракту. Будь-який покупець опціону має право відмовитися у будь-який момент від придбання/продажу таких цінних паперів (товарів, коштів). Претензії стосовно неналежного виконання або невиконання зобов’язань опціонного контракту можуть пред’являтися винятково емітенту опціону. Опціон може бути проданий без обмежень іншим особам протягом строку його дії.

Найбільш поширеними видами строкових інструментів є форварди, ф‘ючерси та опціони. Ці види контрактів припускають постачання в майбутньому базисного активу на визначених у контракті умовах. Відрізняються ці інструменти правами та обов‘язками покупця і продавця контракту.

Одним з найпоширеніших строкових інструментів є форвардний контракт. Це угода, згідно з якою одна зі сторін повинна у встановлений майбутній день доставити, а інша – оплатити певну кількість товару або фінансового активу за заздалегідь обговореною ціною. Від угоди з негайною поставкою і оплатою форвард відрізняється відстроченістю дати виконання, звідси і назва всього класу.

При досягненні домовленості щодо майбутньої фіксованої ціни, кожна зі сторін опирається на поточну (спотову) ціну предмета угоди, а також на рівень процентних ставок. У цьому сенсі форвард є похідним інструментом, а об‘єкт угоди – його базисним активом.

Далеко не завжди форвардні контракти укладаються з метою придбання або продажу базисного активу. Послідовне укладення форвардних контрактів спочатку з одним контрагентом в якості покупця, а потім з іншим контрагентом у якості продавця (або навпаки) є досить поширеною операцією. Умови ж контракту при цьому, за винятком ціни, залишаються однаковими.

З інструментами строкового ринку можна, звичайно, проводити такі ж операції, як на ринку акцій і облігацій. Але, крім того, існує можливість проводити арбітражні операції (arbitrage transactions) між спотовим і строковим ринком, а також операції з обмеженим ризиком, яких немає на ринку акцій.

Слід зазначити, що строковий ринок різноманітний, механізми цього ринку дозволяють його учаснику, поряд з простими угодами, проводити всілякі операції з великою кількістю інструментів, будувати і застосовувати індивідуальні стратегії в залежності від бажаного співвідношення ризик / прибутковість.

У порівнянні з ринком базового активу (цінні папери, валюта) строковий ринок відрізняється більш високими показниками прибутковості і ризику. Він дає можливість вносити при укладанні угоди лише частину коштів у вигляді гарантійного забезпечення.

Різноманіття стратегій строкового ринку дозволяє ефективно управляти своїм портфелем і розміром можливого ринкового ризику своєї позиції, що залучає на терміновий ринок різні категорії учасників. Він надає своїм учасникам справді широкі можливості. Найважливішими напрямами розвитку строкового ринку є вдосконалення його інфраструктури та поява нових інструментів, що буде сприяти залученню нових учасників.

Поширити: