Суверенна позика України стала однією з найдорожчих у світі – експерт (Finance.ua)

26 жовтня 2018 р. Міністерство фінанcов розмістило суверенні єврооблігації на суму 2 млрд дол., з яких 5-річний транш випущений на суму 750 млн дол. з прибутковістю 9%, а 9,5-річний транш – на суму 1250 млн дол. з прибутковістю 9,75% річних.

Серед глобальних випусків єврооблігацій, що проводилися в жовтні-листопаді 2018 р., суверенна позика України стала однією з найдорожчих (див. табл.).

Piccy.info - Free Image Hosting

Про це в своїй статті для ZN.UA пише Тетяна Богдан, доктор економічних наук, зав.відділом державних фінансів Експертно-аналітичного центру “Оптима”.

“Що стосується світових рекордсменів, які умовно обігнали Україну, то це уряд Нігерії і російська фінансова компанія BCS. Нігерія розмістила облігації за ставкою 9,25% річних, але термін позики склав 30 років! Найвищу ставку 11% річних отримала російська компанія BCS, але сума цієї позики – всього 3 млн євро. З огляду на більш низьку терміновість наших єврооблігацій і пристойний обсяг розміщення (2 млрд дол.), Україну по праву можна вважати світовим “лідером” за показником вартості зовнішніх запозичень в жовтні-листопаді, – зазначає експерт. Досить інформативними є такі порівняння: середньозважена прибутковість до погашення облігацій африканських емітентів у жовтні становила 7,8% річних, а східноєвропейських емітентів – 6,4 (тоді як український показник перевищив 9%). Суверенні єврооблігації Єгипту та Нігерії в жовтні-листопаді розміщувалися за ставками 7,13-8,75% річних (крім згаданої 30-річної позики). А випуски єврооблігацій східноєвропейських емітентів, за винятком Туреччини, мали прибутковість від 0,88 до 4,13% річних. Цікавий і такий факт: обслуговування останньої 7-річної суверенної позики Росії обсягом 1 млрд євро обійдеться бюджету країни-агресора 2,88% на рік, а 5-річна облігаційна позика ПАТ “Газпром” має номінальну прибутковість на рівні 2,95% річних” .

Автор підкреслює, що аномально висока прибутковість суверенних облігацій України на міжнародному ринку може свідчити як про непрофесійні дії Мінфіну і його банків-агентів, так і про включення корупційних чинників у процес організації позик єврооблігацій.

“Привертає увагу і той факт, що номінальні процентні ставки за валютними ОВДП все ще залишаються помітно нижчими від ставок за зовнішніми облігаціями. Причому обсяги розміщення валютних ОВДП на внутрішньому ринку (наприклад 539,4 млн дол. у червні і 687,5 млн дол. у жовтні) дозволяють характеризувати їх як прийнятну альтернативу зовнішнім позикам. Але наполегливе бажання високих посадових осіб держави отримувати до бюджету саме зовнішні позики (навіть за наведеними ставками), безсумнівно, вказує на проникнення приватних інтересів у сферу прийняття державних рішень”, – йдеться в статті.

Поширити: