ProZorro. Розділяй і сертифікуй: як закупівлі «Укрзалізниці» та Міноборони страждають через власні стандарти (OilPoint )

З початку року «Укрзалізниця» та Міноборони оголосили, але так і не змогли провести одразу 8 тендерів на 15,5 тисяч тонн авіаційного гасу та 12,5 тисяч тонн мастил очікуваною вартістю 631 млн гривень. Торги на даний момент заблоковані, але не скасовані.

Умови цих тендерів не влаштовують гравців паливного ринку, і скарги в Антимонопольний комітет – єдиний для них спосіб вплинути на ситуацію.

Найактивнішими скаржниками у даному випадку є дві компанії . Перша – «Торум» із групи «Трейд Коммодіті», що раніше домінувала в тендерах УЗ та МОУ.

Друга  – «Корнет Холдинг», яка вийшла на ринок України лише в середині 2019 року, та є дистриб’ютором продукції компанії «Євро Ойл Продакшн».

Активну участь у тендерах УЗ також бере компанія «КСМ-Трейд», афілійована із київським заводом KSM, котрий раніше співпрацював з групою «Трейд Коммодіті».

Спільні проблеми

Провести закупівлі залізничники та військові не змогли з цілого ряду причин.

По-перше, за умовами торгів постачати можна лише ті мастила, по яким на обладнанні замовника відбулись стендові сертифікаційні випробування, порядок яких не можуть визначити в останні три роки.

Зокрема, в грудні 2017 року «Укрзалізниця» запровадила своїм наказом так званий «Стандарт СТП-Н 04-009:2017». Він став обов’язковим для усіх постачальників мастил, що бажали брати участь в тендерах.

Залізничний держмонополіст проігнорував факт, що стандарти підприємств – лише добровільне, а запропонована до поставки продукція має відповідати лише державному стандарту. За минулі 3 роки УЗ так і не розробила чітку процедуру стендових випробувань на відповідність СТП-Н 04-009:2017.

Щоб продавати оливи військовим на торгах, потрібен протокол стендових тестів мастильних матеріалів на танкових двигунах. Випробування мають тривати не менше 300 годин. Але яким має бути порядок тестів, якої форми слід укладати протокол, і яке із майже сотні підприємств «Укроборонпрому» може проводити стендові випробування мастил, військові досі не визначили.

Відповідно, якщо порядку тесту немає, то постачальники мастил пройти його не можуть, а залізничники лишаються без мастил.

По суті, такий тест пройти успішно до кінця неможливо. І ця обставина не лише дозволяє «вручну» добирати постачальників, але й ставить під загрозу стабільність безпеки руху на залізниці та обороноздатність країни.

За згаданими вище тендерами військові замовляють мастила для двигунів танків Т-64 і Т-72, залізничники – мастильні матеріали для двигунів локомотивів, шасі вагонів та навіть для електротрансформаторів.

Тендерна документація для всіх 8 торгів допускає, що без стендових тестів постачати мастила для залізничників та військових можна, але цей дозвіл стосується лише компаній-виробників, у яких держструктури в 2015-2017 роках купували ПММ, і по яким дали допуск до експлуатації.

В Україні є лише одне таке підприємство – завод в Бердянську «Азмол», що належить екс-нардепу Олександру Пономарьову. Ця компанія не стала виходити напряму на тендери. Інші гравці ринку бажають виключно прозорих умов торгів.

Тріо незадоволених тендерами

Наприклад, 23 вересня УЗ оголосила тендер із купівлі мастил очікуваною вартістю 14,01 млн гривень, кінцева дата подачі пропозицій за яким була призначена на 9 грудня. Предмет закупівлі – 441 тонн мастил одним лотом.

Компанія «Гермес Оіл» як потенційний учасник торгу подала скаргу в АМКУ із вимогою до УЗ прибрати з тендерної документації необхідність сертифікації на вимоги СТП-Н 04-009:2017, бо порядку такої сертифікації досі нема. АМКУ скаргу задовольнив і залізниця цю вимогу із документації прибрала.

«Корнет Холдинг» як потенційний учасник аукціону скаржився в АМКУ, що залізничники вимагають поставки війсьових олив за уже недійсним стандартом якості. Ця вимога задоволена не була.

«КСМ-Трейд», котре постачає ПММ виробництва заводу «Азмол», просило АМКУ, аби залізничники дозволили постачати замість оливи Т-1500 еквіваленту по якості оливу Т-750.

Така вимога була задоволена, але залізничники допустили у фінал лише «Торум», який не подавав жодних скарг на умови торгу, а в результаті – взагалі скасували закупівлю через відсутність «більш ніж однієї пропозиції».

19 грудня 2019 року «Укрзалізниця» оголосила ще один тендер на 455 тонн мастил очікуваною вартістю 21,48 млн гривень. Одразу три компанії оскаржували в АМКУ вимогу сертифікації по СТП-Н 04-009:2017, –  «Торум», «КСМ-Трейд» та «Корнет Холдинг».

Втім, остання також мала додаткову вимогу до АМКУ відсторонити від торгів «Торум», подання «Корнет Холдингу» вцілому було відхилено.

«Торум» та «КСМ-Трейд» добились, аби залізничники за цим торгом скасували обов’язковість СТП-Н 04-009:2017, і дозволили без тестів продати мастила, що уже постачались в 2015-2017 роках. УЗ перенесла початок аукціону із 2 квітня на 5 травня 2020 року.

19 грудня «Укрзалізниця» оголосила інший тендер – на 630 тонн мастил очікуваною вартістю в 30,36 млн гривень. Подавати тендерні пропозиції треба було до 3 квітня, сам торг призначили на 30 квітня.

Події у цьому тендері розвивалися за тим же сценарієм, що і в попередньому. Тобто, і тут вимогу сертифікації на СТП-Н 04-009:2017 в АМКУ оскаржували «Торум», «КСМ-Трейд» та «Корнет Холдинг».

Остання також хотіла, щоб «Торум» усунули від торгів, але АМКУ подання «Корнету» відхилив. «Торум» та «КСМ-Трейд» добились, аби залізничники за цим торгом скасували обов’язковість СТП-Н 04-009:2017, натомість – дозволили без тестів продати мастила, що уже постачались в 2015-2017 роках.

Фінал був дещо іншим – 24 квітня залізничники відхилили пропозиції усіх 5 потенційних учасників тендеру. В системі Prozorro на даний момент цей аукціон має статус «Прекваліфікація».

Схожа ситуація – і з торгом на купівлю 515 тонн мастил очікуваною вартістю 26,23 млн гривень, який був оголошений 19 березня та призначений на 13 травня. Умову про сертифікацію на СТП-Н 04-009:2017 оскаржували «Торум» та «Євро Оіл Продакшн».

Показовою є примітка від УЗ в тендерній документації – «У зв’язку з неодноразовим надходженням вимог, скарг до АМКУ та відміни великої кількості торгів у 2019-2020 роках на складах регіональних філій склалося скрутне становище з запасами олив та мастильних матеріалів, а по деяких і повна їх відсутність. Враховуючи вищезазначене вважаємо розбивку лотів у даній ситуації недоцільною».

Утім, найбажанішим для бізнесу зараз є тендер на купівлю 3,97 тисяч тонн мастил очікуваною вартістю 130 млн гривень, які потрібно поставити до 31 грудня 2020 року. На цей торг подались одразу 11 компаній, сам аукціон було призначено на 4 травня.

На умову про обов’язковість СТП-Н 04-009:2017 уже поскаржились “Торум», «КСМ-Трейд» та «Корнет Холдинг», їх скарги наразі розглядають. Вимоги торгів також не вдовольнили учасників «Август Пром» і «Міроіл», скарги яких також взяв до розгляду АМКУ.

Втім, на даний момент залізничники допустили до торгів лише «Корнет Холдинг» та «Науково-виробниче підприємство «Хілл Корпорейшн – Юкрейн».

Різночитання в стандартах

Першим сигналом для військових про проблеми із умовами торгів був тендер на 650 тонн мастил АЗМОЛ очікуваною вартістю 61,75 млн грн, оголошений 7 листопада 2019 року.

На цей торг подались лише «Корнет Холдинг» та «Торум», які оскаржували в АМКУ вимогу стендових випробувань для мастил, порядок яких досі не визначений.

Також скаржники наполягали, що Міноборони виписало тендер лише під постачальників продукції «Ультра Оіл», бо стендові тести потрібні лише для олив, що тільки розробляються.

АМКУ подання обох скаржників відхилив, але у підсумку Міноборони само відсторонило від участі в торгах «Корнет Холдинг» та «Торум», а сам аукціон скасувало.

Умови закупівель виправлені не були. Тому зараз «заморожений» хід ще одного тендеру МОУ на 650 тонн мастил очікуваною вартістю 71,6 млн гривень. Торг було оголошено 15 квітня, дедлайном для тендерних пропозицій було 27 квітня.

Втім, лише 4 травня АМКУ почав розглядати скарги «Корнет Холдингу» та «Торуму», вимоги яких аналогічні попередньому тендеру – скасувати стендові випробування для мастил, порядку яких досі нема, та допустити до поставок продукцію не лише від «Ультра Оіл».

Схожа ситуація спостерігається і при закупівлях авіаційного гасу, умови проведення яких в АМКУ оскаржує на даний момент лише «Торум».

У компанії наводять наступні аргументи:

У 2014 році військові рішенням №341/3/4408 допустили до використання як еквівалент пальному радянського виробництва паливо «Джет-1А». Воно відповідає стандартам НАТО, та виробляється навіть на заводах Orlen Lietuva.

Цю ж норму МОУ підтвердило листом №3140 від травня 2017 року, який був даний в рамках розгляду однієї із скарг ОККО в тому ж 2017 році. Втім, тепер МОУ хоче купувати авіагас лише радянського виробництва, який неможливо імпортувати із західних країн.

При цьому силовики заявляють, що «Джет-1А» не відповідає потребам якості для військових, бо має нижчу теплоту згоряння та нижчу температуру початку кристалізації, що суттєво зменшує строк експлуатації техніки. Хоча і не стверджують, що офіційно заборонили купувати «Джет-1А».

Тому заблокованим на даний момент виявився не лише тендер на 15,4 тисяч тонн авіапалива очікуваною вартістю в 252 млн гривень, але – й торг на 94,3 млн гривень на поставку 4,75 тисяч тонн авіапалива та 1 тисячі тонн бензину.

Тендер було запущено 15 квітня, аукціон – призначено на 6 травня, але АМКУ почав розгляд скарги «Торуму» лише 4 травня.

Джерело: OilPoint

Поширити: