Зауваження та пропозиції Асоціації «Біржові та електронні майданчики» до проекту Закону України «Про ринок електричної енергії» (№4493)

Асоціація «Біржові та електронні майданчики» вважає за необхідне звернути увагу на концептуальний момент у проекті Закону України «Про ринок електричної енергії», від якого залежить як ефективність діяльності  учасників ринку за усіма видами діяльності,  так і ефективність та перспективність закладеної в проекті Закону моделі функціонування інфраструктури ринку в цілому.

А саме –  це відсутність в проекті Закону такої інституції як «біржа електричної енергії».

Слід  зазначити, що «біржа електричної енергії» є невід’ємною складовою ринків електричної енергії в Європейському співтоваристві як щодо національних (регіональних) ринків, так і при експорті та імпорті електроенергії, про чітко зазначено, зокрема, в Регламенті (ЄС) 714/2009.

За останні роки в Європі почався значний рух у напрямку розбудови взаємозв’язків та взаємодії між регіональними біржами. Регіональні енергетичні біржі обслуговують різні частини ринку електроенергії, основоположними з яких є: «ринок на добу вперед», внутрішньодобовий, ринок допоміжних послуг, ринок «фізичних» (поставних) ф’ючерсних контрактів, за якими здійснюється поставка електроенергії і розрахунки за неї. Яскравими прикладами є біржі EEX та EPEX SPOT.

Така модель дозволяє:

  • покращити використання сумарних сукупних ресурсів національних енергетичних систем;
  • збільшити ефективність та підвищити надійність в щоденному функціонуванні енергетичної системи;
  • досягнути необхідного балансу між обсягами потужностями генерацій енергії і попиту на енергію в короткостроковому і довгостроковому періоді;
  • забезпечити торгівлю на рівних умовах для всіх на основі правил;
  • отримати репрезентативну ціну на електроенергію.

А об’єднання національного і сусідніх ринків дозволяє підвищити прозорість та ліквідність ринку. При цьому всі учасники ринку мають можливість отримувати вигоду від такої інтеграції з рівними можливостями.

Тож ринкова лібералізація ринку електроенергії в Україні також повинна спрямовуватися на досягнення таких цілей, як:

1) створення рівноконкурентних умов на національному ринку,

2) формування репрезентативних цін на електроенергію,

3) повноцінна інтеграція у європейський енергетичний ринок,

що сприятиме збільшенню інвестицій в галузь і її модернізацію.

В той же час у законопроекті № 4493 закладена модель функціонування ринку електроенергії, яка:

  • по-перше, не відповідає загальновизнаній світовій практиці, у тому числі і країн Євроюзу;
  • по-друге, відбувається підміну понять (див. Стисло про європейський ринок електроенергії та перспективи українського).

Тому з метою подальшого розвитку ринку електроенергії в Україні у відповідності до європейської моделі та принципів функціонування ринку електроенергії пропонуємо доповнити та визначити в проекті Закону такого учасника ринку електричної енергії як «біржа електричної енергії»  та закласти можливість поступового переходу до повноцінної ринкової ефективної моделі ринку електричної енергії в Україні.

СТИСЛО ПРО ЄВРОПЕЙСЬКИЙ РИНОК ЕЛЕКТРОЕНЕРГІЇ  ТА  ПЕРСПЕКТИВИ УКРАЇНСЬКОГО

(1). Закладена в законопроекті модель функціонування ринку електроенергії не відповідає сучасній загальновизнаній світовій практиці (див. world-energy-markets), у тому числі, і що діє в країнах Євроюзу.

 1.1. Складові сучасного ринку електроенергії

На сьогодні у світі реалізація електроенергії (за виключенням двосторонніх контрактів) відбувається на енергетичних біржах – від укладання угод на умовах спот (ринок на добу вперед – Day-Ahead Market та внутрішньоденний – Intraday Market) до укладання угод  на умовах ф’ючерсів – поставних та/або розрахунків (примітка: на світових енергетичних біржах укладаються угоди і з іншими видами деривативів та фінансовими інструментами, а також і з позабіржовими деривативи у відповідності до Директиви ЄС MiFID-II (Directive 2014/65/EU on markets in financial instruments)  та  Регламенту про ринки фінансових інструментів MiFIR (Regulation (EU) No 600/2014 on markets in financial instruments).

І така модель визнана ефективною за рахунок того, що забезпечує прозорість, конкурентність, ефективність, оперативність, технологічну єдність та зменшує ризики всіх учасників.

На спот-ринку  купівля та продаж електроенергії відбувається зазвичай за 30 або 60 хвилин до її поставки.

На ринку ф’ючерсів торгівля здійснюється як на електроенергію, що поставляється у пікові години, так і з можливістю укладати ф’ючерси від одного дня до року – денні ф’ючерси, квартальні, річні (на ЕЕХ до 6 років). Також є можливість укладати поставні ф’ючерси на 2 вихідних дня та на пікові години.

Функціонування ринку поставних ф’ючерсів – річних, квартальних, місячних, денних – дозволяє фактично в режимі он-лайн здійснювати і учасникам ринку, і регулятору моніторинг попиту та пропозицій і своєчасно та адекватно реагувати на зміни. Зазначимо, що річні ф’ючерси «каскадують» (split) у квартальні, квартальні – у місячні, місячні – у денні (Day-Ahead). Таким чином при наближенні до денного терміну поставки електроенергії ринковими методами відбувається балансування обсягів поставки та суми розрахунків між учасниками ринку – продавцями і покупцями. Тобто ф’ючерсний ринок, фактично, «каскадується» у внутрішньоденний спотовий ринок. При цьому, слід зазначити, що учасники ринку укладають ті ф’ючерси, які вони вважають за потрібне.

В той час, як поставні ф’ючерси дозволяють хеджувати фінансові риски (насамперед, ціновий ризик та/або рівень рентабельності) і ризик поставки,  укладання розрахункових ф’ючерсів (без поставки електроенергії, а виключно з метою хеджування фінансових ризиків) дозволяє учасникам ринку «зафіксувати» необхідний для них рівень цін (рентабельності) й «компенсувати» за рахунок ф’ючерсного ринку втрати, які вони можуть понести на спотовому ринку при несприятливому руху цін на спотовому ринку. При цьому їм непотрібно буде шукати додаткові оборотні кошти для сплати електроенергії на спотовому ринку у випадку несприятливому руху цін, бо ці додаткові кошти вони отримають на ф’ючерсному ринку у вигляді варіаційної маржі.

1.2. Технології

Але слід нагадати, що функціонування ринку електроенергії потребує використання сучасних технологій, а функціонування ринку поставних деривативів потребує й ефективної системи торгів, клірингу та розрахунків на спотовому ринку електроенергії, не кажучи вже про систему управління ризиками та Центрального контрагента. При цьому технології повинні бути якщо не однією системою, то однакового ІТ-рівня, щоб бути зінтегрованими.

1.3. Ризики

Крім того, слід зазначити наступне:

1) на ринку деривативів крім учасників ринку електроенергії, можуть укладати угоди з деривативами і учасники фінансового ринку, які «приймають» на себе частку фінансових ризиків  та додають ринку ліквідності;

2) а з метою зниження кредитних ризиків учасників торгів кліринг та розрахунки на ринках електроенергії здійснюються через Центрального контрагента, до системи управління ризиками якого висуваються певні вимоги та рекомендації зі сторони таких міжнародних організацій як Банк міжнародних розрахунків (BIS), Міжнародна організація комісій з цінних паперів (IOSCO), Європейської комісії.

Більше того, сьогодні Центральні контрагенти здійснюють кліринг та розрахунки на спотовому ринку та на позабіржовому ринку деривативів (NORD POOL SPOT AS, ЕЕХ AG).

Біржа може сама безпосередньо виконувати функцію Центрального контрагента (NORD POOL SPOT AS) або залучати третю особу (або дочірню компанію чи компанію, що входить до складу бізнес-групи, як наприклад, компанія European Commodity Clearing (ECC), яка є Центральним контрагентом за всіма угодами, що укладаються на торговельних майданчиках ЕЕХ AG), яка має право на надання такої послуги згідно з законодавством.

1.4. Інновації

Ефективна сучасна біржова та клірингово-розрахункова інфраструктура ринків електроенергії дозволяє розробляти та запроваджувати стандартизовані інструменти та застосовувати учасникам різні стратегії укладання, які «допомагають»:

1) інтегруватися у ринок поновлювані джерела енергії (наприклад, через «зелені» сертифікати та ф’ючерси на екологічно чисту електроенергію, наприклад, Wind Power Futures на біржі ЕЕХ);

2) ще в більшій мірі мінімізувати фінансові ризики та  оптимізувати витрати.

Так, наприклад, на біржі ЕЕХ запроваджено низку продуктів spread  (а) на різницю між цінами електроенергії у різних країнах, наприклад, spread Belgian Power Futures against French Power Futures, та (б) на різницю між ціною  на електроенергію у тій чи іншій країні та довідковою ціною (Phelix – the reference price in the European wholesale power market), яка розраховується на основі цін на базовому ринку електроенергії на пікових цін, наприклад, spread Phelix Futures against French Financial Power Future .

Крім того, на біржі ЕЕХ можна і реалізовувати стратегію spread по відношенню до різних активів. Так, наприклад, ринок електроенергії  тісно пов’язаний з ринком вугілля та ринком парникових викидів СО2 (emissions).

Прибуток виробників електроенергії залежить від різниці (маржі) між вартістю палива для вироблення електроенергії і виручкою від продажу електроенергії. Ця маржа може бути зафіксована шляхом комбінації ф’ючерсних контрактів на різних ринках – ця стратегія отримала назву «спред» (spread). Компанії, що займаються виробництвом електроенергії на основі використання вугілля, можуть зафіксувати свою маржу, купуючи ф’ючерси на вугілля і продаючи ф’ючерси на електроенергію одночасно, – це так званий «дарк-спред» (Dark spread). Dark spread показує – наскільки ефективно виробляти електроенергію з вугілля. Це валова маржа електростанції, що працює на вугіллі, від продажу одиниці електроенергії  з урахуванням покупки палива, необхідного для генерації цієї одиниці електроенергії (спрощена формула Dark spread = Power price – (Coal price per MWh / Coal plant efficiency rate)).

В той же час на біржі ЕЕХ здійснюється торгівля парниковими викидами (аукціони, спотові торги) та ф’ючерсами на парникові викиди, і також запроваджено низку спредів як в межах одного ринку, так і між різними ринками парникових викидів. А отже учасники мають можливість застосовувати стратегію спред з урахуванням вартості емісії на викиди вуглекислих газів – Clean  Dark spread (спрощена формула Clean dark spread = Dirty dark spread – Carbon price × coal CO2 emissions factor). Тобто Clean  Dark spread є відображенням вартості генерації після вирахування вартості вугілля і витрат на вуглець. Прибутковість генерації характеризується позитивним чи негативним спредами.

 Таким чином, розвиток одного ринку позитивно позначається на розвитку інших.

Крім того, на біржах функціонують і ринки допоміжних послуг (ancillary services market).

1.5. Імплементація нормативних актів (директив та регламентів ЄС) в частині фінансових ринків та спотових енергетичних ринків

Директива ЄС MiFID-II (Directive 2014/65/EU on markets in financial instruments)  та  Регламент про ринки фінансових інструментів MiFIR (Regulation (EU) No 600/2014 on markets in financial instruments) були розроблені Європейською комісією з врахуванням рекомендацій Групи 20, спрямованих на посилення якості регулювання фінансових ринків і, насамперед, ринків позабіржових деривативів, неконтрольоване функціонування яких вважається основною причиною  світової фінансової кризи 2009 року та «джерелом» негативного спекулятивного впливу на волатильність ринків базових активів. Останнє стосується також і cash-delivery деривативів (розрахункові деривативи, що не передбачають поставки базових активів) на ринку енергоносіїв та викидів парникових газів, які укладалися на визнаних регульованих (біржових) ринках, але не підпадали під регулювання MiFid I.

Директива ЄС про зловживання на ринку зі змінами і доповненнями (МАD-ІІ) та нове Положення про зловживання на ринку (MAR) тепер стосуються і спотової торгівлі товарами (у тому числі енергоносіями та викидами парникових газів), що є базовими активами товарних деривативів. Таке розширення норм нової директиви МАD вважається необхідним для потреб адекватної відповіді на можливість крос-ринкових маніпулювань між ринками товарних деривативів та спотовими ринками.

Крім того, Директивою ЄС MiFID-II (Directive 2014/65/EU on markets in financial instruments)  та  Регламентом про ринки фінансових інструментів MiFIR (Regulation (EU) No 600/2014 on markets in financial instruments) з врахуванням рекомендацій Групи 20, спрямованих на посилення якості регулювання фінансових ринків і, насамперед, ринків позабіржових деривативів, рекомендується всім регуляторам фінансових ринків сприяти подальшій прозорості та зниженню ризиків на ринках деривативів, що укладаються фінансовими та не фінансовими фірмами поза регульованих (біржових) ринків, шляхом створення необхідної інфраструктури та стимулювання (а за певних обставин, зобов’язання) учасників позабіржового ринку до укладання стандартизованих деривативів  на біржах (регульованих ринках). А регуляторам фінансових ринків та регуляторам ринків базових активів налагодити взаємодію щодо протидії та унеможливленню маніпулювань на спотових товарних ринках та ринках товарних деривативів. Це стосується і форвардних контрактів та інших позабіржових деривативів.

Так, зокрема, ЕЕХ AG, починаючи з другого кварталу 2016 року, запроваджує низку продуктів на біржі ЕЕХ та клірингових послуг через Центрального контрагента ECC щодо них для потреб учасників позабіржового ринку.

З врахуванням положень зазначених нормативних актів ЄС були розроблені проект Закону України №3498 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо регульованих ринків та деривативів)» та проект Закону України «Про ринок вугільної продукції», маючи на меті запровадження ринкових (біржових) механізмів,  забезпечення прозорості ціноутворення та формуванню релевантних ринкових цінових індикаторів, а також у перспективі – повноцінну інтеграцію вітчизняних ринків у глобальні товарні та фінансові ринки і розширення меж залучення капіталу, ринків збуту та запровадження моделей регульованих (біржових) ринків, які б сприяли підвищенню ефективності діяльності суб’єктів господарювання та прозорсті їх діяльності.

1.6. Імплементація Третього енергетичного пакету

 У п.1 статті 2 законопроекту зазначено, що «цей Закон спрямований на імплементацію актів законодавства Енергетичного Співтовариства у сфері енергетики, а саме: Директиви 2009/72/ЄС про спільні правила внутрішнього ринку електричної енергії та про скасування Директиви 2003/54/ЄС; Регламенту (ЄС) 714/2009 про умови доступу до мереж транспортування електричної енергії та яким скасовується Регламент (ЄС) 1228/2005; Директиви 2005/89/ЄС стосовно заходів для забезпечення безпеки інвестування до системи електропостачання та інфраструктури.»

Відзначимо:

  • Директива 2009/72/ЄС вимагає рівного та гарантованого доступу до мереж, конкуренції у постачанні електроенергії, моніторингу ринку, зрозумілого та прозорого формування тарифів,

 

  • Регламент (ЄС) 714/2009формування прозорих тарифів, уніфікацію стандартів, компенсацію втрат операторам передачі у певних випадках, публічність та систему санацій, якщо буде порушення регулювання.

Крім того, в Регламенті зазначено, наступне:

  • Регламент спрямований на встановлення справедливих правил для транскордонного обміну електроенергією, і відповідно, на підвищення конкуренції в рамках внутрішнього ринку електроенергії (п/п (а) статті 1);
  • оператори системи передачі повинні підтримувати експлуатаційні заходи з метою забезпечення оптимального управління мережею, а також сприяння розвитку енергетичних бірж (п.1 статті 12).

В «Інструкції по управлінню доступною потужністю передавальних сполучних ліній між національними системами, а також їх розподілом», яка є додатком до Регламенту, зазначено:

«4. Графік здійснення діяльності на ринку

4.2. Беручи до уваги безпеку мережі, пропозиції про право на передачу повинні подаватися завчасно до торгової сесії на день вперед всіх відповідних організованих ринків і до публікації відомостей про розподіляються потужностях в рамках механізму розподілу протягом біржового дня і на день вперед. З метою ефективного використання сполучних ліній повинні бути отримані пропозиції про права на передачу в зворотну сторону.»

Таким чином, однозначно у тексті нормативних актів зазначено, що купівля-продаж електроенергії  відбувається на біржі.

(2). У закладеній в законопроекті моделі функціонування ринку електроенергії сталася підміна понять та інфраструктурних інститутів ринку електроенергії.

 Приймаючи до уваги все вищезазначене, а також норми проекту Закону України «Про ринок електричної енергії», якими визначається термін «оператор ринку» (стаття 1) та його функції (стаття 15), слід зауважити, що в законопроекті сталася підміна поняття (та інституту) «біржа» на поняття «оператор ринку», бо всі функції оператора ринку – це функції біржі.

Від того, що ДП «Енергоринок» назвуть «оператором ринку» зміст економічних взаємовідносин між суб’єктами ринку не зміниться, і підходи до ціноутворення і формування тарифів не стануть прозорими, і перспектив розвитку до рівня сучасних бірж електроенергії – ніяких… І що далі ???

НАСЛІДКИ

Модель, закладена в законопроекті:

  • не є прозорою щодо ціноутворення, формування та розкриття цінових індикаторів, попиту та пропозиції, як це відбувається на світових енергетичних біржах;
  • не є «підзвітною» учасникам ринку, якби вони були членами біржі, у тому сенсі, що вони не вирішують, як розвиватися ринку, які технології, продукти, інструменти запроваджувати тощо;
  • не дає перспектив розвитку для побудови ефективних ринкових економічних між учасниками ринку електроенергії;
  • немає перспектив щодо створення умов для повноцінної інтеграції  з європейським енергетичним ринком.

І головне питання – навіщо державі витрачати кошти на створення оператора ринку (та на фінансування його діяльності)? Тим паче, коли всі необхідні технології сьогодні присутні на біржових ринках в Україні.

Прес-центр Асоціації «Біржові та електронні майданчики»