Як ProZorro перемагатиме договорняки (БІЗНЕС)

Максим Нефьодов,
перший заступник міністра економічного розвитку і торгівлі України

ProZorro в автоматичному режимі “відсіюватиме” тендери, які викликають підозру аукціонів, у яких є питання. Але необхідно, щоб на такі речі також реагували правоохоронні органи.

Ще у 2015 році, з моменту запуску системи публічних закупівель ProZorro, я постійно казав, що перевага е-закупівель – це доступ до великого масиву даних, а, відтак, і можливість бачити усі правопорушення, які раніше ховали під килим. Якщо є дані, то рано чи пізно, можна було би зробити так, щоб система сама аналізувала інформацію та автоматично виявляла ризиковані тендери.

Цей день настав минулого тижня. Ми з Transparency International Ukraine запустили у пілотному режимі систему ризик-менеджменту – механізм перевірки тендерів на індикатори ризику, які будуть свідчити про наявність потенційних порушень у тендерах.

Це перший механізм автоматичного розрахунку ризику в світі! Подібна система існує в Угорщині та США, але вона містить елемент ручної праці – відповідальні люди перевіряють тендери на певні критерії і ставлять певні помітки. Нам же вдалось розробити абсолютно автоматичний механізм.

Кожного дня в Україні оголошується близько 5 тис. тендерів: від паперу до електродвигунів, до складних юридичних чи архітектурних послуг. Перевірити кожен з цих тендерів вручну неможливо, людина із цим не може впоратися. Тому зазвичай увагу до проблем привертають журналісти, громадськість, або учасники торгів, які вважають, що з ними повелись нечесно. Проблема в тому, що така перевірка тендерів відбувається, як правило, пост-фактум, коли збиток державі вже було завдано. Навіть, якщо винних покарати, збиток відшкодувати буде складно. З автоматичними ризик-індикаторами, які розраховує сама система, зникає потреба стежити за всіма тендерами, є змога стежити за сотнею найбільш підозрілих та виявляти порушення ще ДО того, як вони фінально закрились.

Чому запуск цього механізму зайняв час? Ми довго розробляли методологію. Я завжди стояв на тому, що методологія ризик-менеджменту не повинна розроблятися міністерством, аби не було підозр в заангажованості та конфлікту інтересів.

Крім того, важливо було отримати думку західних експертів. Тому наша методологія на замовлення ЄБРР пройшла два рівні верифікації від двох професорів з європейських університетів у Лондоні та Празі. Тепер ми переконані, що вона відповідає і європейським стандартам, буде коректно імплементована і її можна буде порівнювати із відповідними даними інших країн завдяки використанню спільного стандарту відкритих даних OCDS.

Зараз, у пілотному проекті, алгоритм, який визначає підозрілі тендери, враховує 16 показників, які сигналізують про ризики. Згодом їх буде понад 60.

Одразу хотілося б звернутися до активістів та громадськості із проханням: поки проект існує у пілотному режимі, нехай ваша цікавість не перетворюється у “полювання на відьом”. Адже це реально складний математичний інструмент. І ми, так само, як і суспільство, хочемо бути впевненими, що він працює ефективно, що не має виключень, або не правильної інтерпретації даних. Ми хочемо бути впевненими, що побудували правильно карти його використання. Тому і запускаємо спершу, як пілот..

 

Кожен із цих індикаторів сам по собі не може служити однозначною ознакою корупції. Але, зрозуміло, що якщо певний тендер знаходиться на перетині 8-9 індикаторів – це явно проблема. Це вже “жертва сама впала спиною на ніж, і так 8-9 разів поспіль”.

У нас був випадок, коли замовник закуповував продукти харчування і забив кожну товарну позицію окремим лотом. Сотня лотів сама по собі  не є злочином, хоча і виглядає трохи дивно. Але якщо всі 100 лотів за цим тендером виграла одна компанія, то це вже підозріло. А якщо на додачу ще й найдешевші пропозиції конкурентів по цих лотах були дискваліфіковані – це вже точно зрада.

Що ще є індикаторами, які сигналізують про порушення? Це аномальна економія (понад 60%), робота постачальника тільки з одним замовником, не деталізоване тендерне оголошення, надмірно велика кількість лотів в одній закупівлі, незначна зміна ціни переможцем, малий крок пониження ціни і т.д.

Що буде далі? По-перше, було б просто чудово, якби після того, як ми до кінця автоматизуємо процеси, нам дали б можливість повністю інтегруватися із усіма правоохоронними органами. Таким чином не доводилося б мати передавальний інструмент у вигляді людини, яка пише заяви у правоохоронні органи. Навіщо, якщо є автоматична робота ризик-індикаторів, яка спричиняла би певну реакцію.

Це можна порівняти із ситуацією, коли поліція ловить водіїв, які перевищують швидкість, стоячи у засідці і ситуацією, коли ми ставимо камери із автоматичним спостереженням, які неможливо підкупити, і які будуть штрафувати не залежно від того, працюєш ти різноробочим чи міністром, вчителем чи депутатом, бізнесменом чи суддею.

І, по-друге, ми сподіваємось на прийняття законопроекту №4738-д, який дозволить Державній аудиторській службі України використовувати в своїй роботі саме ці ризик-індикатори на постійній основі. Цей законопроект вже пройшов відповідний комітет у Верховній Раді. Він передбачає, що Аудиторська служба буде ходити на перевірки не тільки тоді, коли до них приходитиме скарга, але й, коли в автоматичній системі буде висвітлюватися “червоний прапорець”.

Ідеальний результат, якого ми зможемо досягти завдяки впровадженню механізму ризик-менеджменту – пришвидшимо пошук і збільшимо ефективність пошуку проблемних тендерів. Ще й, плюс до того, обмежимо і вбережемо правоохоронні органи від підозр у суб’єктивності вжитих заходів по відношенню до бізнесу. Бо система працює за математичним алгоритмом, і суб’єктивізму там бути не може.

Джерело: БІЗНЕС