Тендерний комітет приземлив бізнесменів (Урядовий кур’єр)

«Фантазії» одного з учасників публічних торгів могли призвести до зриву процесу модернізації опорних шкіл на Донеччині

Безперечно, системна реформа тендерного процесу, результатом якої стало розроблення й застосування під час закупівель системи ProZorro, дала змогу зекономити мільярди бюд­жетних коштів. Тому цілком заслужено її вважають однією з найкращих у Європі. Свідченням цього є і те, що ProZorro одержала міжнародну премію у сфері публічних закупівель Public Sector Procurement Award за створення і застосування електронної системи з унікальною архітектурою. Однак і досі спроби тих, хто звик за допомогою різних схем наживатися на закупівлях, не припиняються. І ось тут, як свідчить історія, про яку йтиметься далі, на перешкоді ділкам може і повинен стати не лише електронний, а й людський чинник — тобто прискіпливість і небайдужість членів тендерного комітету. І це переконливо продемонстрували на Донеччині.

У процес облаштування надсучасним цифровим обладнанням шкіл на Донеччині вирішили втрутитися бізнесмени з добре розвиненою уявою. Настільки розвиненою, що вказали у своїй тендерній пропозиції обладнання, якого не існує, та зобов’язалися поставити у шкільні класи пристрої, яких ще, за твердженням виробника, і не ввозили в Україну. Шлях фантазіям майже на 60 мільйонів бюд­жетних гривень зупинила система ProZorro і принциповість тендерного комітету.

Нині всі цифрові лабораторії, мультимедійні комплекти й мобільні комплекси для 21 опорної школи на Донеччині готові, завершують монтаж обладнання у відремонтованих класах. Фото з сайту pbs.twimg.com

— Це для мене — космос, — зізнався голова Донецької ВЦА Павло Жебрівський, коли ще наприкінці травня провів зі школярами експеримент на новому обладнанні в реконструйованій і переоснащеній школі в Білбасівці. І додав: — Ми обладнаємо всі опорні школи таким сучасним приладдям.

Очільник області знав, про що говорив. На той час уже було оголошено конкурс на державні закупівлі найсучаснішого обладнання в 19 опорих шкіл, для п’яти  вже було закуплено раніше. Такого масштабного пере­оснащення освіта Донеччини ще, мабуть, не знала за часів незалежності: 231 мультимедійний комплекс з інтерактивними проекторами або дошками, 33 комплекти цифрових лабораторій з фізики, хімії та біології, 11 кабінетів географії з метеостанціями. Ще й терміни поставок обладнання були досить стислі: потрібно було за червень провести торги, а з вересня розпочати новий навчальний рік на новому обладнанні. Тож перед тендерним комітетом постало непросте і відповідальне завдання: обрати відповідального постачальника, який би і обладнання якісне поставив, і гарантію дав, та головне — щоб міг виконати вимогливе технічне завдання обласного департаменту освіти на 90 сторінках тендерної документації.

Тож не дивно, що, попри значну очікувану вартість закупівлі (59 870 258,00 грн), лише чотири компанії подали свої пропозиції. Та як виявилося, лише три компанії мали чесні наміри щодо торгів. Складається враження, що деякі бізнесмени бачили тільки нулі в контрак­ті, а про те, що буде після отримання перемоги на торгах, ніби й не думали.

Мова йде про пропозицію компанії ТОВ «ДІКСІ-ЦЕНТР», у якій недовірливі члени тендерної комісії виявили ознаки псевдонаукової фантастики. Вочевидь, не люблять члени комісії фантастику в діловій документації. Мабуть, і правильно роблять: коли справа стосується дітей, та ще йдеться про немалі витрати бюджетних коштів, фантазії недоречні. На свої застереження голова тендерної комісії Тетяна Сідашева 9 червня отримала лист-відповідь від компанії ТОВ «Бі-Про», яка є ексклюзивним дистриб’ютором компанії VernierSoft­ware&Technology. Саме на обладнання, навчально-методичне забезпечення та комплектуючі цієї всесвітньо відомої компанії посилалися представники ТОВ «ДІКСІ-ЦЕНТР» у своєму захопливому творі з елементами фантастики під обгорткою тендерної пропозиції (з яким можна ознайомитися на сайті prozorro.gov.ua), де йшлося про вітчизняне виробництво (точніше, виробництво в Україні із закордонних комплектуючих) цифрового освітянського обладнання. До відомих в освітянських колах назв додавалося тільки «2д3д». Наприклад, цифрові вимірювальні комплекси «2д3д»-Vernier. Звісно, така пропозиція мала б перемогти будь-які інші. Суперсучасні пристрої — у нас! Це чудово! Найновіші цифрові комплекси, не гірші від світових аналогів, — уже в Україні! Усе що завгодно могли створити народні «фіксики» з ДІКСІ, додавши ту магічну приставку «2д3д».

Та не будемо передчасно радіти, а прочитаємо хоча б побіжно (повний текст листа теж є на вищезгаданому сайті) відповідь дистриб’ютора: «ТОВ «2Д3Д» і ТОВ «ДІКСІ-ЦЕНТР» не має права використовувати комплектуючі ТМ VernierSoft­were&Technology під час виробництва цифрових вимірювальних комплексів… Компанія не надавала ліцензію (виключні або невиключні права) на виробництво цифрових вимірювальних комплексів Vernier на території України жодній із компаній, включаючи ексклюзивного дистриб’ютора компанії — ТОВ «Бі-Про»… Компанія Vernier не передавала авторські права на використання інтелектуальної власності — методичних посібників… Комплектуючих та обладнання ТМ Vernier для виробництва цифрових лабораторій 2д3д на територію України офіційно не завозили…» Тобто історія про нібито віт­чизняне виробництво із закордонних комплектуючих — всього-на-всього фантастичний твір?

Це були не єдині недоліки, на які звернула увагу комісія в пропозиції ТОВ «ДІКСІ-ЦЕНТР». Інші зауваження були також вагомими, наприклад, не було копій санітарно-гігієнічних висновків, сертифікатів відповідності, не надано листів від усіх виробників обладнання тощо. На підставі цього тендерний комітет відхилив пропозицію ТОВ «ДІКСІ-ЦЕНТР».

Чи було в цій ситуації службове підроблення (таким терміном криміналісти позначають складання і видачу завідомо неправдивих документів), розбиратися не нам. Є більш компетентні органи. Зрештою, горе-фантазери від бізнесу на освіті можуть і взагалі уникнути кримінальної відповідальності — адже тяжких наслідків для держави не було, опорні школи Донеччини зустріли дітей цифровими лабораторіями. Так, не було, бо Тетяна Сідашева із колегами вчасно засумнівалася в поданих відомостях. Зрештою, в епоху інтернету не складає труднощів перевірити й характеристики товару, і репутацію продавця. Було б бажання. Була б відповідальність, якої так не вистачає окремим ділкам.

Сьогодні усі цифрові лабораторії, мультимедійні комплекти та мобільні комплекси для 21 опорної школи на Донеччині готові, завершують монтаж обладнання у відремонтованих класах. Учителі ще впродовж вересня навчатимуться працювати на нових комплексах і спільно з фахівцями тестуватимуть нові пристрої. Та цього могло б не статися, якби на тендері було обрано недоброчесного підрядника

Людмила ДЕНИСЕНКО
для «Урядового кур’єра»

Джерело: Урядовий кур’єр