Хто є головним ворогом ProZorro (Бізнес)

Вже більше року система ProZorro є обов’язковою для використання. Але корупція в публічних закупівлях досі існує.

Про це свідчать дані громадського моніторингу. Так, наприклад, на моніторинговому порталі DoZorro за рік роботи зафіксовано понад 3000 порушень в закупівлях. Це свідчить, що ProZorro не змогла впоратися з хабарництвом у системі, подумаєте ви. Ні. Це сигналізує про брак невідворотності покарання за зловмисні дії. Попри те, що ці дії зафіксовані і доступні всім онлайн. 

Чи достатньо самої лиш Prozorro’сті для викорінення корупції із закупівель?

Сьогодні очевидно – реформа публічних закупівель не може зупинитися лише на впровадженні системи ProZorro. Це був тільки перший крок. На цьому етапі команда реформи держзакупівель зробила ставку на прозорість та залучення бізнесу. Задум був у тому, щоб створити рівні, прозорі умови для всіх, зробити можливі порушення в тендерах публічними. На старті реформи вірилося, що достатньо відкрити інформацію про завищені ціни, спростити аналіз дискримінаційних умов, безпідставних дискваліфікацій, і тоді правоохоронці та контролери почнуть працювати ефективніше. Також було очікування, що чесний бізнес візьме в руки зброю, яку їм дає ProZorro, та швидко наведе в системі лад. Через подання скарг, відгуки на DoZorro, свою публічну позицію. Команда реформи була переконана, що постійний медіасупровід скандалів допоможе зрушити ситуацію з місця та спростити перетворення #зрада у #перемога.

Це працювало на першому етапі. Те, що приховувалось протягом більш ніж 20 років, стало публічним. Країна досягла небувалої прозорості і відкритості закупівель – не тільки за українськими, але й закордонними мірками.

Але минуло трохи часу і стало очевидним – корупціонери потроху адаптуються до умов прозорості і втрачають страх, нахабніють.

Недобросовісні або ж просто байдужі замовники продовжують тягнути своїх постачальників на торгах. Ігнорують не лише зауваження громадськості чи медіа, а й державних контролерів. Відмінити торги через “відсутність потреби” та переоголосити їх через день аби переміг свій? Легко! Дискваліфікувати всіх, крім одного, попри відповідність умовам тендера? Без проблем! Проігнорувати обов’язкове до виконання рішення Антимонопольного комітету? Є й такі! Підписати 12 додаткових угод для збільшення ціни в 4 рази? Навчилися! Винахідливості немає меж.

Пряник дали – час діставати батіг

І сьогодні зрозуміло. Реформу необхідно продовжити. І головне задання – гарантувати покарання порушників. Потрібна ефективна система державного контролю.

Без цього досягнення ProZorro зійдуть нанівець. Для порівняння – це все одно що встановити на дорогах камери для фіксації порушень Правил дорожнього руху але штрафів не виписувати. Сам факт фіксації, звичайно, багатьох присоромить, і, можливо, деякі з них навіть перестануть порушувати. Але без гарантованого покарання правил все одно не дотримуватимуться.

А який контроль у сфері публічних закупівель? Майже відсутній! Тож і виходить, що ProZorro – працює. Але вся система публічних закупівель, надважливою складової котрої є контроль, – ні!

Повністю виконує свої функції АМКУ та, останнім часом, виходить на поле НАБУ.

Державна аудиторська служба України (ДАСУ) вже більше року без повноважень. Від Департаменту захисту економіки (ДЗЕ) Національної поліції в сфері закупівель нічого грандіозного не чути. Рахункова палата видає звіти ніби зовсім не розібравшись в питанні. Такий стан речей, очевидно, дуже комфортний для корупціонерів. І ось, вони вже все частіше апелюють до того, що, мовляв, якщо система ProZorro працює, то апріорі всі публічні тендери – чесні.

А це не зовсім так. Від самого початку реформи ми роз’яснювали, що електронна система закупівель – не панацея від хабарників, не чарівна паличка. ProZorro сама собою не поборе корупцію – це мають робити контролери та правоохоронці, користуючись інформацією, яка відтепер доступна завдяки роботі системи.

А як вони працюють зараз і наскільки використовують доступну інформацію? Трохи статистики. Громадські організації, які працюють в системі моніторингу DoZorro ідентифікували порушення в понад 3000 закупівель. Щодо кожного порушення надіслали звернення до контролерів чи замовників. І ось яка картина на сьогодні:


Реагування на звернення про порушення в сфері публічних закупівель контролюючими органами, замовниками та їх керівними органами. Дані dozorro.org (листопад 2016-жовтень 2017)

Реагування на звернення про порушення в сфері публічних закупівель органами контролю, замовниками та їх керівними органами. Дані dozorro.org (листопад 2016 – жовтень 2017)

Тобто умовно “позитивних” відповідей – 40%. Непогано? Та якщо врахувати факт, що ініційовані перевірки чи відмінені закупівлі далеко не завжди завершуються #перемогою, статистика плавно опускається до 20%.

Що ж треба, щоб ситуація змінилася на краще?

Головне – щоб нарешті повноцінно запрацював державний моніторинг. Наблизити цей момент може ухвалення законопроекту №4738-д, який нарешті дасть ДАСУ необхідні повноваження. Зокрема, дозволить реагувати на автоматичні ризик-індикатори в системі ProZorro, як на сигнал для перевірки. Бо сьогодні Держаудитслужба навіть формально не наділена силою оперативно реагувати на порушення.

Що буде, якщо ми не запустимо державний моніторинг? “Хабармени” продовжать нахабніти і маніпулювати даними і умовами тендерів. Перемоги системи ProZorro будуть зводитись до окремих показових тендерів. А довкола системи закупівель почнуть з’являтись нові тіньові схеми і оборудки. Цього не можна допустити! Доки в системі публічних закупівель не з’явиться невідворотність покарання за порушення, які тепер ідентифікувати надзвичайно просто, ми й далі будемо спостерігати відтік чесного бізнесу, падіння довіри, свавілля корупціонерів. Бо останні плювали на свою репутацію. Звісно, їм же вигідніше, аби до них на торги приходили лише “свої”.

І президент, і прем’єр, і депутати, які підтримували запуск системи ProZorro, мають стати на захист більш комплексної системи – системи публічних закупівель. І почати можна вже на наступному тижні пленарних засідань, проголосувавши №4738-д за основу і в цілому. Відтягувати цей процес вже не можна.

Віктор Нестуля,

директор програми інноваційних проектів Transparency International Україна

Джерело: Бізнес