Чи не варто позбавити СЕТАМ монополії (HB)

СЕТАМ – монополіст з продажу арештованого майна. Тому держава зобов’язана ліквідувати корупційні ризики у проведенні таких аукціонів, або ж позбавити СЕТАМ монопольного права.

Поява СЕТАМ у 2014 році стала справжнім проривом у боротьбі з корупцією при реалізації майна через електронні аукціони. До цього в Україні монопольно діяли три акредитованих Мінюстом та Антимонопольним комітетом торгуючих організації, що проводили фактично закриті аукціони, продаючи майно боржників за копійки.

Сьогодні банки з допомогою СЕТАМ реалізовують також власне майно, що підтверджує ефективність цього інструменту продажів. Згідно офіційних даних, сума виставлених лотів на СЕТАМ склала 64,9 млрд грн, а внаслідок реалізації арештованого майна, до бюджету країни надійшло понад 4,5 млрд грн. Зростання стартової ціни в ході торгів у середньому складає +10,5%, тобто середня дохідність проданого майна орієнтовно становить 7%.

Впродовж майже трьох років роботи системи виявилися очевидні недоліки, що призвели до порушень, особливо, коли майно продавалося за мінімальною ціною.

Деякі з них вже вдалося вирішити. Наприклад, через впровадження “особливої ставки” в процесі електронних торгів. Це дозволило ліквідувати схему продажу майна за початковою вартістю. Коли свої покупці завищують ціну до неринкової, скажімо в 2-3 рази, а потім відмовляються від сплати коштів і майно купує перший учасник, який заявив початкову ціну. Наявність “особливої ставки” дає можливість учаснику в будь-який момент торгів запропонувати ту ціну, яку він вважає прийнятною для цього лоту.

Натомість інші болючі моменти залишаються невирішеними.

Необґрунтована відмова потенційним учасникам у допуску до участі в торгах. Непоодинокі випадки, коли на торги реєструється велика кількість бажаючих, близько 20-30 осіб, однак реально до торгів допускаються 3-5 учасників. Як виявилося, причина такої великої частки відмов криється у невчасному опрацюванні інформації про сплату гарантійних внесків. Тобто гарантійна сума всіма бажаючими вноситься завчасно, але через формальні чи реальні затримки з обробкою цієї інформацією, організатори торгів відмовляють учаснику в допуску до аукціону.

Тому своєчасна система контрою за опрацюванням інформації про сплату гарантійного внеску учасниками – є просто критичною. Також банки наполягають на необхідності зазначити в СЕТАМ причини відмови в допуску до торгів зареєстрованим учасникам.

Несвоєчасне відображання на СЕТАМ інформації про кількість учасників, по яких підтверджено сплату гарантійного внеску. Банки неодноразово ставали свідками ситуації, коли участь в торгах брали учасники, статус яких в системі значився як “очікують підтвердження”. Тобто на момент здійснення торгів вони або ще не внесли гарантійну суму, або СЕТАМ не встиг відобразити їхній реальний статус у системі.

В будь-якому разі такі учасники не повинні допускатися до аукціону. Також варто ввести відповідальність за відповідні порушення, як збоку покупців, так і з боку СЕТАМ.

Зняття обтяжень із реалізованого майна. Порядок звільнення проданого майна з-під обтяжень необхідно вдосконалити, оскільки це одна з причин низької вартості продажу арештованого майна. Адже, доки покупець не буде впевнений, що в нього не виникне додаткових проблем з подальшою реєстрацію права власності на придбане, він не буде готовий платити ринкову ціну за таке майно.

Припинення торгів в СЕТАМ. Під час виконання судових рішень стягувачі, тобто банки України, виявляли непоодинокі випадки припинення електронних торгів на площадці СЕТАМ на підставі письмової вимоги державного виконавця. Цього було достатньо, щоб торги припинили і майно зняли з реалізації за декілька дні до проведення аукціону. Приводом для такої письмової заяви можете стати повідомлення “оцінщика” про нібито наявність у звіті про оцінку майна, представленому держвиконавцю напередодні, друкованої помилки. І це при тому, що учасники вже зареєструвалися і сплатили гарантійні внески для участі в аукціоні.

Найцікавіше, що положеннями законодавства не передбачено припинення електронних торгів і зняття арештованого майна з реалізації на вимогу державного виконавця. То ж, такі дії з боку і виконавчої служби і СЕТАМ викликають сумніви. На думку банків, розвіяти їх повинні відповідні роз’яснення Міністерства юстиції.

В Україні діє далеко не єдина компанія з організації електронних торгів, що може забезпечити проведення прозорих та належної якості аукціонів. Проте з серпня 2014 року СЕТАМ має монопольне право продажу арештованого майна. То ж учасники ринку позбавлені можливості обирати майданчик для торгів. А якщо так, то держава просто зобов’язана ліквідувати всі корупційні ризики в проведенні таких аукціонів, або ж позбавити СЕТАМ монопольного права.

Роман Шпек,
старший радник Альфа-Банк Україна,
голова ради Незалежної асоціації банків України

Джерело: HB