Банки на межі проблемного статусу (FinancialClub)

 Два десятки банків не впоралися із завданням завершити докапіталізацію мінімум до 200 млн грн до 11 липня, і тепер НБУ може визнати їх проблемними. Однак клієнтам цих банків не варто панікувати: якщо установи найближчими днями або тижнями завершать процедуру збільшення капіталу, НБУ відразу ж зніме з них неприємний статус. У зоні ризику – загрози ліквідації – знаходиться всього кілька банків.

Час звірити капітал

Від сьогодні усі банки повинні мати статутний капітал не нижче 200 млн грн. Про цю вимогу регулятора банки були попереджені заздалегідь: ще в квітні минулого року НБУ постановою № 242 зажадав, аби банки мали капітал не менше 200 млн грн до 11 липня 2017-го. Таким чином, у топ-менеджменту банків було більше року, щоб разом з акціонерами знайти гроші на необхідну докапіталізацію.

Дедлайн 11 липня – це не просто одна з багатьох нормативних вимог регулятора. Недокапіталізація банку з травня минулого року є однією з підстав для визнання його проблемним. І НБУ вже користувався цією санкцією: банки, які не впоралися із завданням збільшення капіталу до 120 млн грн до 17-червня 2016 року, отримували цей негативний «ярлик».

Торік в критичній ситуації опинилися два банки. Але УБРР вижив – китайський інвестор в останній момент докапіталізував його на 2 млн грн, а Інвестбанк не впорався, і НБУ вивів його з ринку в грудні, в останні дні 180-денного терміну, який йому давав регулятор на вирішення проблеми капіталу.

Згідно з Єдиним державним реєстром юросіб, фізосіб-підприємців та громадських об’єднань, на сьогодні 20 банків мають капітал нижче 200 млн грн (див. графік докапіталізації). НБУ досить жорстко стежить за виконанням своїх вимог, тому вже на найближчому засіданні правління частину цих банків або ж їх усіх можуть визнати проблемними. Щоправда, жодних офіційних повідомлень про це не буде, оскільки «проблемний» статус підпадає під гриф «банківська таємниця».

 

«Якщо на 12 липня, на момент запровадження проблемності, банку дадуть тиждень для надання реалістичного плану. Якщо за планом буде зрозуміло, що треба зробити для докапіталізації, протягом шести місяців можна ситуацію виправити, грубо кажучи, до 10 січня 2018 року. Якщо це буде незрозуміло і план буде нереалістичним, що не підтверджуватиметься документами, ми не будемо чекати закінчення цього терміну», – розповів FinClub директор департаменту ліцензування НБУ Олександр Бевз.

У пошуках грошей

Спочатку список недокапіталізованих банків був довше, наприклад, ще за підсумками I кварталу їх було 36. Але, як і прогнозувалося, у II кварталі з докапіталізацією швидше за інших впоралися банки зі значним прибутком за минулий рік, а також банки з іноземним капіталом. Але й багато установ з національним капіталом також змогли вчасно завершити реєстрацію внесених до капіталу грошей, наприклад, буквально останніми днями з цією місією впоралися в банках «Фамільний», Кристалбанк і «Земельний капітал».

З решти 20 банків дві установи усвідомили, що не зможуть докапіталізуватися. Але якщо в минулому році такі банки могли лише оголосити самоліквідацію, то з квітня вони можуть повернути НБУ банківську ліцензію та продовжити працювати на ринку як юрособа, фінансова або факторингова компанія, або стати учасником фондового ринку. У червні такий вибір зробили акціонери банків «Новий» (їхній капітал становив 150 млн грн) і «Фінансовий партнер» (125 млн грн). При цьому вони не спромоглися пояснити клієнтам свою мотивацію, а лише попросили їх закрити платіжні картки. Це були невеликі банки, у яких було всього дев’ять і два офіси відповідно. В НБУ говорили FinClub, що навіть якщо ці банки стануть проблемними, вони не втратять автоматично права здати ліцензію.

Нацбанк не відповів на запит, які банки завершили докапіталізацію, хто встиг тільки завести гроші на спецрахунок 5004 «незареєстрований статутний капітал», а хто навіть до цього етапу не дійшов. FinClub попросив банки з «зони ризику» прокоментувати процес докапіталізації. Банки або ігнорували незручний їм запит, або надсилали посилання на свої новини про проведені збори акціонерів, оголошені додемісії або перераховані суми на викуп акцій додаткових емісій.

Минулоріч зарахування грошей від акціонерів на спецрахунок у банку було достатньо, щоб НБУ не визнав банк проблемним. Така поступка була надана, оскільки після внесення грошей на рахунок банки проходили тривалу бюрократичну процедуру: завершували додемісію, реєстрували її результати в НКЦПФР, узгоджували в НБУ зміни до статуту і реєстрували їх в Мін’юсті.

Влада сприяла цьому процесу: в квітні набув чинності закон, який значно спростив процедуру докапіталізації банків, скоротивши її мало не до двох тижнів. Але навіть цей інструмент не допоміг банкам миттєво вирішити проблему, оскільки вимогу перевірки джерел походження грошей НБУ скасовувати не збирався.

Гроші в графі «незареєстрований статутний капітал» Вернум Банк (40,5 млн грн за необхідних 30,5 млн грн) і Альтбанк (70,927 млн ​​грн за необхідних 73,884 млн грн) мали ще за підсумками I кварталу, але поточне значення статутного капіталу, за даними Мін’юсту, відтоді не змінилося. За інформацією Вернум Банку, НБУ 7 липня погодив його новий статут з капіталом 210 млн грн. Голова правління Альтбанку Ігор Волох повідомив, що акції додемісії викуплено ще в квітні, а «документи для затвердження змін до статуту були подані в НБУ ще в травні».

Затримки з оновленням даних в Мін’юсті за розміром капіталу є також у інших установ. Акціонери банку «Січ» затвердили новий статут з капіталом 200 млн грн на позачергових зборах 26 червня. Акціонери Айбокс Банку затвердили статут з таким самим капіталом 30 травня, а акціонери Кредит Оптима Банку затвердили його 25 травня. Але дані Мін’юсту поки що скромніші. «Емісію викуплено, гроші заведені на рахунок капіталу банку, всі документи зараз знаходяться в НБУ на узгодженні. Буквально сьогодні-завтра має бути підтвердження. Залишилися технічні моменти», – говорить керуючий директор Айбокс Банку Євген Березовський.

Серед тих, хто «спізнюється», є навіть банки з іноземними власниками: Агропросперіс Банк (+50 млн грн), Комерційний індустріальний банк (+71,4 млн грн), Скай Банк (+80 млн грн). У КІБ повідомили, ще 13 квітня власник банку Стефан Пол Пінтер перерахував 71,379 млн грн в рахунок оплати за акції банку на рахунок 5004. «КІБ до кінця червня чекає узгодження НБУ змін до статуту, пов’язаних із збільшенням статутного капіталу», – тоді проанонсували в банку . Більше вони це питання не коментували. Компанія Agro Holdings Ukraine Ltd. внесла 50 млн грн на рахунок банку ще на початку травня – 18-го банк подав до НБУ документи для узгодження нового статуту. Ще в березні Регіон-банк повідомив про додаткову емісію на 80 млн грн, але відтоді його новий власник Аріф Бабаєв перейменував установу на Скай Банк і переніс її до Києва. Після публікації статті Скай Банк повідомив, що 80 млн грн було внесено «кілька місяців тому на рахунки банку». Але ця додаткова емісія ще не закрита. «У найближчі дні Скай Банк очікує завершення офіційної реєстрації нової редакції статуту банку і отримання свідоцтва про реєстрацію акцій НКЦПФР», – повідомили в банку.

Чекає на відповіді регуляторів Укрбудінвестбанк, який вніс у капітал 80 млн грн. «4 травня акціонери затвердили статут банку у новій редакції та представили його в НБУ для узгодження. На 10 липня банк надав НКЦПФР документи для реєстрації звіту про розміщення акцій», – розповіла начальник відділу маркетингу та реклами банку Ірина Слепова.

Банк «Портал» оголосив додаткову емісію на 75 млн грн і збирався проводити її до 30 червня. В’ячеслав Богуслаєв, ставши 100-відсотковим власником Мотор-Банку, 22 червня вирішив провести додаткову емісію на 80 млн грн. Питання виникають стосовно Полікомбанку, оскільки 10 липня він планував затвердити на зборах акціонерів збільшення капіталу лише до 145 млн грн.

Бєлашов отримав контроль над банком «Український капітал», але його інвестиційні плани невідомі. Француз Аліхамі Хамед ще в грудні оголосив додаткову емісію банку «Центр» на 80 млн грн, але вона поки так і не відбулася.

Найменше (всього 10 млн грн) необхідно було знайти МетаБанку. Він оголосив додаткову емісію тільки 16 червня. «Акціонери банку ухвалили рішення про додаткове збільшення статутного капіталу на 10 млн грн за рахунок додаткових грошових внесків. Проведено збори акціонерів, отримано попереднє узгодження НБУ. Грошові кошти перераховані на відповідні рахунки банку», – повідомили в банку 6 липня.

Бахтарі Хедаятоллах, який проживає в ОАЕ, ще в лютому вирішив збільшити капітал Альпарі Банку, але процес не завершено. Перший заступник голови правління Альпарі Банку Єгор Перелигін каже, що акціонер оплатив 78 млн грн за акції. «Банк подав документи до НБУ для отримання попереднього дозволу на капіталізацію банку за спрощеною процедурою. Зараз усі документи знаходяться на розгляді регулятора», – розповів він.

Данилу Волинцю 27 червня дозволили докапіталізувати Акордбанк шляхом конвертації в капітал субборгу на 115,72 млн грн, але угоду поки не закрито. Співрозмовник в Акордбанку сказав FinClub, що вони виконали планку в 200 млн грн на контрольну дату, просто «ця технічна операція довго узгоджується Нацбанком».

Питання були щодо банку «Гефест». НБУ заявляв, що цей банк має непрозору структуру власності, тому банк виставлено на продаж. «Ми встановили власника (В’ячеслав Попов, близький до Сергія Думчева. – FinClub). Він надав нам усі гарантійні листи і відображений повністю в структурі власності на сайті банку та НБУ. І власник шукає покупця. Але якщо він не виконає нормативи з капіталу або не знайде нового власника, то, певна річ, такий банк не залишиться на ринку», – говорив пан Бевз в лютому. 29 травня банк «Гефест» вирішив провести додаткову емісію на 80 млн грн.

Підконтрольний НБУ банк «Розрахунковий центр» тільки наприкінці червня вирішив докапіталізуватися на 53,6 млн грн, оскільки НБУ пообіцяв йому 100-відсоткову підтримку. «Банк «Розрахунковий центр» оголосив про збільшення капіталу, єдиним учасником додемісії якого буде Національний банк. І кошти на це передбачені в кошторисі Національного банку», – говорив наприкінці червня Олександр Бевз.

Китайська товарна біржа Bohai Commodity Exchange Co. Ltd. тільки 8 червня закрила угоду з придбання Українського банку реконструкції та розвитку. Приватизований УБРР знову, як і минулоріч, має проблеми з докапіталізацією. Дізнатися їхні інвестиційні плани не вдалося: китайські інвестори не спілкуються зі ЗМІ, а сайт банку відключено.

«На жаль, прогрес з УБРР не простежується. Пакет документів від інвестора поки що (за станом на 25 червня. – FinClub) істотно не відповідає законодавству. І це не питання точкових винятків, які можуть бути надані іноземному інвестору, це питання базових речей, в яких ми не можемо йти на якісь послаблення, оскільки це прямо суперечить закону», – пояснив ситуацію Олександр Бевз.

Критична зона

Ще в травні в НБУ сумнівалися, що 11 банків зможуть збільшити капітал до 200 млн грн. «До 11 банків у нас є питання щодо джерел (грошей. – FinClub). Ми будемо принциповими до кінця, тому що не можна формувати капітал не «живими» грошима, а якимись циклічними операціями», – говорила заступник голови НБУ Катерина Рожкова. Згодом кількість банків, за якими у НБУ «мінімальне розуміння», знижувалося. «Може бути два варіанти. Або взагалі не подано пакет документів – це один-два випадки, велика частина – це документи подано, але є великі сумніви щодо джерел походження коштів, та пакет документів не дозволяє зрозуміти їх джерела», – говорив Олександр Бевз.

Але зараз ймовірно, що з 18 банків більше половини зможуть завершити процедуру докапіталізації до кінця липня, і лише кілька банків потрапляють до зони ризику. За інформацією FinClub, в НБУ сумніваються у здатності знайти легальні джерела доходів у п’яти банків. «Ми будемо застосовувати санкції за обставинами. Санкції застосовуватимуться, якщо ми не змогли підтвердити джерела походження коштів або якщо пакети документів не подано, або вони істотно не відповідають закону», – сказав FinClub Олександр Бевз. Він підкреслив, що банк може заявляти про «закінчення процедури докапіталізації» лише після реєстрації статуту.

Якщо банк визнають «проблемним», у нього буде до 180 днів на підвищення капіталу. І хоча закон дозволяє НБУ не чекати закінчення цього терміну, минулого року регулятор чекав до останнього, створюючи умови банкам, щоб зняти з себе спецстатус. «Статус проблемності не є вироком», – говорила раніше Катерина Рожкова. У лютому вона наводила приклад: за час кризи 14 проблемним банкам вдалося позбутися неприємного статусу і повернутися на ринок. Станом на 7 лютого в Україні було п’ять проблемних банків, відтоді збанкрутувало тільки три установи: Вектор Банк, Фінбанк, Діамантбанк.

Джерело: FinancialClub